Мормишка — маленька важка приманка з впаяним гачком, яку на волосіні 0,08–0,12 мм опускають у лунку і «грають» дрібними частими коливаннями кінчика вудки. На неї взимку ловлять окуня, плітку, ляща, карася і краснопірку. Найчастіше на мормишку насаджують мотиля, а на безнасадкову мормишку ловлять лише грою. Для першої зими вистачить 5–6 вольфрамових мормишок діаметром 2–4 мм вагою 0,1–0,6 г, легкої вудки з кивком і коробочки мотиля.
Коротко
| Для початку | Вольфрамові «краплі» і «кульки» 2–4 мм, 0,1–0,6 г |
|---|---|
| Насадка | 1–3 личинки мотиля |
| Волосінь | 0,08–0,12 мм |
| Вудка | Легка «балалайка» з кивком |
| Гра | Дрібні коливання 2–5 разів на секунду, повільний підйом, пауза |
| Риба | Окунь, плітка, лящ, карась, краснопірка |
З чого зроблена мормишка
Мормишки відрізняються матеріалом, і це впливає на розмір при тій самій вазі:
- вольфрамові — найважчі: вольфрам приблизно в 1,7 раза щільніший за свинець. Тому вольфрамова мормишка тієї самої ваги менша, швидше тоне і краще тримає гру на глибині та течії. Для початку беріть саме їх;
- свинцеві — дешевші й більші при тій самій вазі. Добре працюють на мілководді, де потрібне повільне опускання;
- олов’яні й латунні — легкі, часто блискучі, для ловлі у верхніх шарах води.
Форма теж має значення: «краплі» і «кульки» дають рівну дрібну гру, «уралки» і «гвоздики» коливаються ширше, «мураха» і «чорт» з’їжджають по колу.
Мормишка з мотилем і безнасадкова
Насадкова мормишка — головний варіант для початківця. На гачок насаджують 1–3 личинки мотиля за перший сегмент біля голови, щоб вони рухались. Запах і рух насадки доповнюють гру, і риба бере навіть тоді, коли гра не ідеальна.
Безнасадкова мормишка, або безмотилка, працює лише грою. Це «чорти» з трійником, «уралки», «гвоздики» з намистинками і кембриками. Ловити безмотилкою складніше, але вона не потребує мотиля на морозі і часто приносить більшого окуня. Для неї беруть довший і чутливіший кивок.
Яку вагу мормишки брати залежно від глибини
| Глибина | Мормишка | Вага | Волосінь |
|---|---|---|---|
| До 2 м | Вольфрам 2–2,5 мм або свинцева середня | 0,1–0,2 г | 0,08 мм |
| 2–4 м | Вольфрам 2,5–3 мм | 0,2–0,3 г | 0,08–0,10 мм |
| 4–8 м | Вольфрам 3–4 мм | 0,3–0,6 г | 0,10–0,12 мм |
| Течія або понад 8 м | Вольфрам 4–5 мм | 0,6–1,2 г | 0,12 мм |
Мормишка має швидко доходити до дна і чітко передавати гру на кивок. Якщо рука не відчуває, де мормишка, а кивок не реагує на коливання, її вага не підходить для такої глибини.
Як грати мормишкою
Гру створюють рухами кисті: дрібними частими коливаннями кінчика вудки з амплітудою кілька міліметрів. Кивок передає ці рухи мормишці. Три базові проводки:
- Підйом з грою. Опустіть мормишку на дно, підніміть на 2–3 см і почніть часті коливання 2–5 разів на секунду. Не перестаючи грати, повільно піднімайте мормишку на 30–50 см. Зупиніться на 2–3 секунди і плавно опустіть вниз. Головна проводка на окуня і плітку.
- Постукування по дну. Мормишка кілька разів торкається дна, піднімаючи каламуть, а потім іде вгору з грою. Добре працює на ляща і карася.
- Гра на місці. Мормишка коливається на одній висоті 10–20 секунд, потім пауза. Для пасивної риби в глуху зиму.
Клювання видно на кивку: він зупиняється, піднімається вгору (риба підняла мормишку) або різко смикається вниз. Підсікайте коротким рухом кисті одразу, як кивок змінив гру.
Якщо 5–10 хвилин немає клювань, змініть висоту, темп гри або лунку.
Як підібрати кивок до мормишки
Кивок має прогинатися під вагою мормишки приблизно на чверть або третину своєї довжини. Прямий кивок означає, що мормишка для нього занадто легка, а сильно зігнутий — що кивок занадто м’який. Важкі мормишки ставлять на сталеві й титанові кивки, легкі — на лавсанові. Детальніше про вудку і кивок читайте у статті «Зимова вудка: як вибрати і оснастити».
Мормишка на окуня, плітку, ляща і карася
- Окунь — найактивніший. Мормишки 2,5–4 мм, швидка гра, підйом на 30–50 см. Шукайте біля бровок і коряжника на 2–5 м.
- Плітка — обережна. Дрібні мормишки 2–3 мм, повільна дрібна гра, тонка волосінь 0,08 мм. Слабка течія, 1,5–4 м.
- Лящ — на глибині 4–8 м. Важчі мормишки 3–4 мм, постукування по дну, пучок мотиля.
- Карась — на ставках і в затоках. Дрібна мормишка з мотилем, повільна гра біля дна, довгі паузи.
Літня мормишка
Мормишкою ловлять і влітку: з човна у вікнах серед латаття або з берега довгою вудкою з кивком, проводячи мормишку вздовж очерету. Літня мормишка зазвичай легша, а кивок довший. Але основний сезон мормишки — льодостав.
Часті питання
Яку мормишку купити початківцю?
Вольфрамові «краплі» і «кульки» діаметром 2–4 мм вагою 0,1–0,6 г, темних і латунних кольорів. До них — легку вудку з кивком і волосінь 0,08–0,10 мм.
Чим вольфрамова мормишка краща за свинцеву?
Вольфрам щільніший, тому вольфрамова мормишка тієї самої ваги менша, швидше тоне і чіткіше грає на глибині. Свинцева дешевша і краще підходить для мілководдя.
Як насадити мотиля на мормишку?
Проткніть личинку гачком через перший сегмент біля голови, щоб вона залишалась живою і рухалась. Насаджують 1–3 личинки.
Чому кивок не показує клювання?
Найчастіше кивок не підібраний під вагу мормишки: занадто жорсткий або занадто м’який. Він має прогинатися під мормишкою на чверть-третину довжини.
На яку глибину ловити мормишкою?
Здебільшого 1,5–6 м. На глибині понад 6–8 м і на течії потрібні важчі мормишки 4–5 мм.
